Дорогі друзі природи, знову прийшов час неквапливо поблукати стежками парку «Жовтневий» міста Чернівців та познайомитися ближче з іншими представниками пернатих, які знайшли тут постійну «прописку».
Хто хоча б іноді потрапляє в парк, не може не звернути увагу на чималу кількість досить крупних чорних птахів, які повільно проходжуються по землі, діловито перегортаючи листя у пошуках їжі. Здається, що вони зосереджені виключно на цьому і нічого навкруги не помічають. Дев’ятеро з десяти людей самовпевнено вважає, що саме так поводяться та виглядають звичайні ворони. Та вони сильно помиляються у цьому своєму переконанні.
Давайте ж разом спробуємо зруйнувати цей міф та з поваги до птахів розібратися, ким же насправді вони є. Для цього трохи зануримося в наукову класифікацію.
Воронові або крукові (лат. Сorvidae) – широко поширена родина птахів ряду горобцеподібних, до яких належать граки, чорні та сірі ворони, галки, сойки, сороки, горіхівки, круки. Переважна більшість представників цієї численної родини вже віддавна інтегрувалася в наші міста та пристосувалася до співіснування з людиною.
Воронові – птахи середнього або крупного розміру, які мають між собою неабияку зовнішню схожість. Усі вони міцної статури, мають велику голову, у більшості з них оперення чорного та темного кольору, хоча зустрічаються і яскраві види. Майже усі воронові – всеїдні птахи, більшість з них не гребує харчуватися навіть падаллю та об’їдками. Багато хто з цих птахів робить схованки з поживними припасами, та потім, у разі потреби, ними користується. Воронові – найрозумніші серед птахів, а деякі з них мають інтелект, подібний до вищих приматів. У більшості воронових у голосі присутні звуки «карр-карр» або «кру-кру», сойки та круки можуть майстерно імітувати звуки та голоси.
Так ось, повернемося до наших чорних птахів у парку. Насправді це – граки (лат. Corvus frugilegus), інша їх назва – гайворони. Граки є типовими представниками воронових. Цілком ймовірно, що назва «грак» походить завдяки звукам «гра-гра», які притаманні цим птахам.
Чому ж люди плутають граків та чорних ворон? Дійсно, за розміром та вугільним кольором оперення граки подібні до чорної ворони (лат. Corvus corone), але існує значна суттєва відмінність, яка дозволяє миттєво та безпомилково розпізнати птахів: це колір та форма дзьоба. У дорослого грака дзьоб сіро-бежевий та виглядає оголеним, він довгий та більш прямий. У чорної ворони дзьоб повністю чорний, та ще й характерно зігнутий на кінчику. І ще: у грака голова більш «квадратна» та вони носять такі собі «панталони». Це основні відмінності, але є ще чимало нюансів, які дозволяють розрізнити граків та чорних ворон. Це і розбіжності у польоті, і у формі тіла, і у відтінках чорного оперення тощо.
А тепер головне. В дійсності все набагато простіше: чорних ворон у парку «Жовтневий» немає. Від слова зовсім. Вони взагалі дуже рідкісні в Україні та мешкають переважно в лісах та гірській місцевості.
Отже, розібралися – не ворони, а граки. По відношенню до людей паркові граки не занадто полохливі, але в той же час досить пильні та обережні. Існує певна межа допустимої відстані, на яку людина зможе до них наблизитися. Ця відстань складає приблизно один метр. Під час спостереження за граками іноді здається, що вони повністю заклопотані своїми пташиними справами і ти зможеш ще трохи наблизитися до них, як раптом, вони одночасно здіймаються купою з землі, а ти залишаєшся ні з чим.
Немає сумніву, що гракам приємно знаходитися у товаристві себе подібних. Іноді вони збираються величезними групами, влаштовують гомінкі ігри та голосно спілкуються між собою. У парку вони також охоче товаришують з сірими воронами та голубами.
Відомо, що граки гніздяться великими колоніями. Для влаштування гнізд обирається велике, старе, але обов’язково здорове дерево – це птахи визначають якимось особливим, тільки їм притаманним способом. На такому дереві близько одне до одного можуть розташовуватися до 20 гнізд. З літературних джерел відомо, що у Шотландії була зафіксована колонія граків, в якій нараховувалося 900 пар, ціле місто птахів!
Гайворони дуже люблять чистоту та регулярно здійснюють водні процедури у невеличкому болоті, що примикає до вул. Комарова. Цікаво, що плескатися вони можуть годинами навіть узимку, якщо вода, звісно, не замерзла. Це дійсно заворожливе і вражаюче явище!
Взагалі треба визнати, що граки вміють насолоджуватися своїм пташиним життям. Зокрема, саме вони вщент спростовують аксіому, що взимку сонечко світить, але не гріє. Насправді, за гарної зимової погоди граки годинами ніжаться на сонячних галявинах та накопичують вітамін «Д», який кажуть, захищає навіть від коронавірусу. Авжеж, мудрі птахи.
У їжі всеїдні граки взагалі невибагливі. З овочевої дієти перевагу надають насінню, зерну, горіхам та ягодам. Пошук тваринного меню відбувається зазвичай на землі, під час якого граки майстерно користуються дзьобом як універсальним знаряддям. Птахи так завзято перегортають листя, що дзьоб з часом стає голим. Черв’яки, слимаки, комахи, гусінь, личинки, жуки, ящірки, яйця птахів, миші, навіть молоді птахи та … – все споживається без розбору. Не соромляться граки і залізати і у годівнички, а також з задоволенням відвідують контейнери зі сміттям. Одного морозного ранку я розвісила в парку для синиць та повзиків сало на мотузці та через хвилин п’ять повернулася, щоби краще закріпити гірлянду на гілці. Наближуючись до місця, я не повірила своїм очам: граки так щільно обліпили сало, що здалеку це було схоже на якійсь величезний чорний кокон, який при цьому шалено хитався. Це був дійсно фільм жахів!
Граки безперечно розумні птахи. Неодноразово нам вдавалося спостерігати, як вони з верхівки дерева кидали на доріжки парку волоські горіхи. Горіхи, звісно, розбивалися об асфальт і птахи мали змогу швидко дістатися поживної серцевини. А пізно восени можна побачити іншу цікаву картину: граки обривають з дерев останні горіхи та роблять запаси на зиму. У листопаді-грудні можна часто бачити зворушливу та трохи кумедну картину – грак з горіхом у дзьобі. Іноді навіть здається, що знайти грака без горіха неможливо.
Граки абсолютно не бояться бути поруч з людьми. Саме тому багато їх гніздових колоній і спальних місць знаходяться в безпосередній близькості від будівель, а також в парках, де їх дуже гучна поведінка і їх екскременти на тротуарах і машинах часто сприймаються як дратівливі. Натомість грака вважають корисним птахом для сільського господарства, тому що він знищує багато комах-шкідників та іноді навіть мишоподібних гризунів.
В Англії зникнення граків з звичних місць гніздування вважається поганим знаком. Так що, якщо поруч є граківник, фен-шуй у вашого будинку явно позитивний.
Птах хоч і вважається негеральдичної фігурою, проте його зображення, яке уособлює довголіття і розум, все ж зустрічається на гербах деяких територій і знатних родів Європи.
Птахів у природі меншає, але вони, на щастя, ще поряд з нами. Останнім часом представникам родини воронових все частіше приходиться влаштовувати своє життя у місті. Урбанізація призводить до того, що посівні площі, де птахи ще вчора могли знайти потрібні харчі, скорочуються. Гракам не залишається нічого іншого, ніж пристосовуватися до життя у місті. І вони, завдяки своєму розуму та кмітливості, роблять це насправді чудово.
Давайте ж разом усвідомимо, що місто – це життєвий простір і для людини, і для птахів, у рівній мірі. І якщо птахи бажають та/або вимушені жити поряд з нами, будьмо для них добрими сусідами!
У наступній частині на вас чекають зустрічі з іншими представниками родини крукових.
Щиро Ваш Жіночий Оптиміст Клуб:)
Фотозвiт
Previous
Next
