Скільки себе пам’ятаю, я завжди мріяла про невеличкий клаптик землі, на якому можна буде влаштувати справжній природний сад. Я щиро бажала створити таку собі мальовничу та затишну, але одночасно дійсно живу оазу посеред містечкового гамору та сірого асфальту – нехай би там були, хоча б і в мініатюрі, маленький лісок зі справжніми ялинками, берізками, буком та в’язом, квітуча галявинка з різноманітними яскравими та пахучими рослинами, та, навіть, трохи схожий на природні хащі буковий живопліт. Я була переконана, що все це обов’язково допоможе створити своєрідний колорит, притаманний дикій природі та напевне згодом приверне до нашого саду увагу чисельних представників місцевої фауни.
Ідея створення саме живого, можливо навіть, на перший погляд такого собі трохи «дикуватого» саду, віддавна приваблювала мене. У природи ж немає стерильності та штучності, а люди, рослини, тварини, все живе так чи інакше знаходиться у певній взаємодії. Якщо ми, люди, даємо представникам флори та фауни можливість почувати себе бажаними у наших садах, вони навзаєм дарують нам радість з найближчої відстані бачити, спостерігати, слухати, насолоджуватися та милуватися живим світом. Немає сумніву, що саме у таких природних садах залюбки знаходять свою домівку птахи та комахи, адже їм є чим поласувати та є де сховатися у разі небезпеки. У природному саду ніколи не буває нудно: він постійно змінюється, тим самим уможливлює майже не щодня якесь цікаве відкриття та дарує безліч неповторних вражень.
Що може бути кращим, коли ти, не виходячи навіть з подвір’я, одразу опиняєшся у природному середовищі, у неповторному куточку дикої природи? Але досвіду у створенні природного саду чесно кажучи, мені раніше трохи бракувало. На щастя, мандруючи з дітьми по Європі, ми з сім’єю мали чудову нагоду не тільки побачити декілька природних садів, а головне – провести в них багато часу та оцінити сповна всі їхні переваги. Відвідували ми також і безліч так званих фермерських біо-господарств, у яких не використовується жодних хімічних речовин і продукція яких користується у шанувальників натуральних продуктів великою популярністю, не зважаючи на її високу ціну у порівнянні до супермаркетів.
Найбільший вплив на наше рішення створити природний сад вплинуло літнє гостювання у наших австрійських друзів – щирих та завзятих природолюбів. Ми зрозуміли тоді, яке це велике щастя – щоранку прокидатися від співу птахів, яких завжди повно у їхньому саду, спостерігати за різнобарвними метеликами, в теплу погоду милуватися ящірками, які облюбовали велике каміння та ледачо гріли на сонці свої холодні боки, щодня обідати у саду під величезним горіхом…
Познайомилися ми тоді і з вертикальним озелененням – весь будинок наших друзів утопав у плющі, тому птахи мали чудову можливість для гніздування та харчування ягодами цієї рослини. Скрізь дах на терасі ріс клен – не могли ж наші друзі знищити при будівництві доросле дерево! Тоді ж ми дізналися, що таку унікальну природність саду наші друзі створили власноруч. Навіть до кропиви, яка пишно росте в їхньому саду, відношення у них особливе – з’ясувалося, що це джерело харчування багатьох видів метеликів, а не злісний бур’ян. Саме тоді ж ми змогли оцінити глибину австрійського прислів’я: не довіряйте місцю, де не росте кропива… На мою думку, стиль природного саду обирають лише люди, яким властиве сильне бажання єднання з природою, намагання якимось чином допомогти зберегти та примножити її різноманіття. Саме такими людьми є наші австрійські друзі та такими людьми намагаємося бути і ми.
І ось, нарешті, моє заповітне бажання створити природний сад, мало-помалу здійснюється.
Наразі у нас спекотний серпень, тож пропоную вам декілька замальовок з нашого щасливого літнього саду.
Бджоли, джмелі та всілякі жужелиці – прошені гості нашого саду
Вчені різних країн стурбовані проблемою масової загибелі бджіл. Це пояснюється безконтрольним використанням отруйних хімікатів, які широко використовують фермери у своїх господарствах. Якщо цей процес не зупинити, років через 25 ці корисні комахи можуть взагалі зникнути з Землі.
На щастя, завжди знаходяться ентузіасти, яким не байдужа «зеленість» нашої планети. Так, в Англії для бджіл створюють так звані квітучі коридори з квітами-медоносами, а у Греції знижують податки для любителів природи, які висаджують медоносні рослини на балконах. У нашому саду ми щиро піклуємося про те, щоби бджілки та джмелі почували себе добре, а вони у свою чергу віддячують нам величезними врожаями овочів, ягід та плодів та дарують нам гарний настрій.
Піклуємося про птахів також влітку
Згідно з актуальним дослідженням німецьких вчених, птахів рекомендовано підгодовувати також і влітку. Пояснюється це тим, що у світі, на жаль, постійно скорочуються площі, де птахи можуть знайти безпечну природну їжу. Знову ж таки використання хімічних засобів на полях, у садах та городах, а також уможливлений доступ птахів до відкритих смітників у містах та на сміттєзвалищах, де знаходяться, як правило, рештки зіпсованих, солених або з вмістом консервантів продуктів, приводять до хвороби та загибелі пернатих. Тому ми охоче підгодовуємо птахів влітку насінням соняшнику та вівсом, а також висаджуємо в саду рослини, насінням яких залюбки харчуються птахи: лен, овес, ячмінь, соняшник, енотеру тощо. Не забуваємо також щодня наповнювати поїлки чистою водою.
Щедрий врожай
Упродовж всього літа ми маємо змогу вирощувати смачну городину без всякої хімії – птахи та корисні комахи у цій справі неперевершені помічники! Тому завжди радіємо щедрим врожаям овочів, зелені, лікарських та пряних трав, та без остраху можемо споживати овочі, плоди та ягоди прямо з високих грядок та кущів.
Ділитися не означає втрачати
Завжди з задоволенням ділимося з нашими друзями, сусідами, знайомими та родичами чим тільки можемо: рослинами, насінням, саджанцями, врожаєм та досвідом. Багато разів дарували саджанці та насіння рослин парку «Жовтневий» та ДНЗ № 31 міста Чернівців.
У нашому районі взагалі між сусідами підтримується чудова традиція пригощання один одного фруктами та овочами зі свого саду.
Салати з грядки
Приємно все літо споживати зелень та свіжі овочі! Особливо смакують нам салати, всі складові яких можна зірвати у нас в саду за п’ять хвилин до їхнього приготування.! Це томати різних смаків та різних кольорів, огірки, кріп, фенхель, зелена цибулька, рукола, часник, базилік, петрушка, естрагон, огіркова трава та всілякі види салату. Ми неодноразово запрошували друзів на так званий салат «прямо з грядки». Кожен гість мав можливість поділитися своїми маленькими таємницями у приготування, і щоразу ми всі отримували справжній шедевр – дійсно нема нічого смачнішого, ніж такий колективний свіжесенькій салат.
Сімейство пряних рослин
Наша любима грядка пряних та лікарських рослин зроблена за всіма правилами: дренаж, пісок, каміння, не «жирний» ґрунт, сонячна сторона та багато любові. Вирощуємо на ній лаванду, чабрець, сантоліну, котячу м’яту, шавлію, полин, ісоп та деякі інші рослини. М’ята отримала через свою агресивність окрему ділянку, а меліса, чай з якої обожнюють наші діти, росте в саду у багатьох місцях. Як приємно буває взимку випити чашечку духмяного чаю з рослинок, які набралися сонця у нашому саду!
Ягідно-плодовий сезон для нас та горихвісток
Ми всі любимо ягоди та фрукти, тому відвели для ягідників достатньо місця. Ягідний сезон у нашому саду розпочинається з суниці, продовжується чорною та червоною смородиною, йоштою, іргою та закінчується малиною, яка плодоносить з липня до жовтня. Наша онучка Єва справжня фанатка малини. Напевно це від того, що її мама теж дуже любить ягоди. З ягід, які нам дарує літо, ми варимо джеми, мармелади, варення, виготовляємо сиропи та домашнє вино.
А милі горихвістки, які щороку проводять літо у нашому саду, знову збираються до Африки. Ми за них спокійні, вони за літо добре підкріпилися. Ягідний сезон був не тільки для нас.
Всім є місце під сонцем
Не піднялася рука знищити абрикосове дерево, яке самотужки виросло у нас на горбочку. Ймовірно, його «посадила» пташка або білка. Тепер дарить нам радість.
Штопорний горішник привезли нам наші австрійські друзі Матільде і Френкі
Реліктове дерево гінкго подарували та посадили разом з нами наші німецькі друзі Біргіт і Фальк
Козяча верба, що встояла у полі після пожежі, теж росте у нашому саду та вже у березні годує бджіл
Подарунки від швейцарських та австрійських друзів: соняшники від Марції, томати від Емми, пасовисько для бджілок від Матільде, дерева, які ми насаджували разом з нашими дітьми – все любимо та бережемо!
“В саду відпочивають усі п’ять почуттів відразу” (Ханна Район)
Як би ми не були зайняті – всіх справ ніколи не переробиш, обов’язково знаходимо час для відпочинку у саду. Підмітили, що сад іноді і не відпускає – ідеш за чимось одним, а по дорозі знаходиш стільки цікавинок! Можна дійсно заблукати, але потім знову себе знайти.
У нашому природному саду, де росте також і кропива.
Фотозвiт
Previous
Next